В Обухівському медичному училищі, була створина молодіжна Агітбригада. Основним завданням групи є ознайомлення молоді з небезпекою шкідливих звичок, а саме: курінням, вживання спиртних напоїв, наркоманією, венеричними хворобами, ВІЛ СНІД.
Начолі із наркологом Обухівського р-н Федьом Петром Миколайовичом, юні волонтери їздять по районних школах та дають молоді корисну інформацію. Учасники бригади:Опанасенко Надія, Макуха Андрій, Дімітрюк Олена, Кононець Максим, Руднік Ольга, Таранова Валерія, Харченко Марія.
Детальна інформація
Опанасенко Надія і Таранова Велерія розповідають про вплив
наркотичних засобів на організм людини. При вживанні наркотиків розвивається наркоманія – захворювання, при якому психічний і фізичний стан людини, її самопочуття й настрій цілком залежать від наявності в організмі наркотика. За його відсутності розвивається синдром відміни (абстиненція) – дуже важкий стан, який супроводжується судомами, сильним болем у м’язах і внутрішніх органах.
Наркотики особливо небезпечні тим, що навіть одноразове їх уживання може призвести до наркотичної залежності. У зв’язку з фізіологічними особливостями організму в підлітків дуже швидко розвивається наркотична залежність (значно швидше, ніж у дорослих). Відомі випадки, коли перші експерименти з наркотиками закінчувалися смертю.
Люди, які вживають наркотики, значно більше, ніж інші, ризикують отримати ВІЛ-інфекцію, оскільки вірус може передаватися через кров (при використанні одного шприца для ін’єкцій декількома людьми), а наркотики призводять до втрати контролю над поведінкою, адже вони сильно впливають на роботу головного мозку, нервову систему і разом з цим – на самоконтроль.
Під дією наркотиків нервові клітини просто згорають. Різко знижується захисна реакція організму.
Багаторазове проколювання вен може призводити до утворення тромбів і рубців. Коли тромби відриваються й потрапляють до кровообігу, а відтак до серця й легенів, може настати смерть – тромб закриває доступ крові до життєво важливих органів. Бактерії, потрапляючи з нечистої голки до кровообігу, циркулюють по всьому організму й відкладаються на серцевих клапанах, призводячи до серйозного захворювання – "бактеріального ендокардиту”, для якого характерні такі симптоми як жар, слабкість, серцева недостатність. Мікроби з нестерильної голки можуть призвести також до абсцесу мозку, симптомами якого є сильний жар і конвульсії. В усіх цих випадках можлива кома або смерть.
У жінок, котрі вживають наркотики під час вагітності, можуть народитися мертві діти або ж діти з дуже серйозними вадами: клишоногістю, відсутністю кінцівок, розщепленим піднебінням, "заячою губою”, дефектами внутрішніх органів.
Вживання дурманних токсичних речовин (тобто летких речовин, які використовують у побутовій хімії, бензині тощо) може пригнічувати функції дихання (можлива навіть зупинка дихання), порушення серцевої діяльності, а часом – непритомність і навіть смерть.
При вживанні наркотиків різко погіршуються пам’ять, здатність до логічного мислення, засвоювання нової інформації, зосередження. Глибоко деформується особистість людини, розвиваються серйозні психічні захворювання. Процес деградації особистості дуже швидкий. У 30-40 років наркомани і виглядають, і почуваються, і поводять себе, як старі.
Чим небезпечні наркотики?
Вони змінюють свідомість людини і руйнують її пам’ять, інтелект, пригнічують відчуття й емоції, також викликають сильну психологічну й фізичну залежність, їх уживання пов’язане зі смертельними випадками. Крім того, вживання ін’єкційних наркотиків значно підвищує ризик ВІЛ-інфікування.
Чим приваблюють людей, аби ті почали вживати наркотики? Які міфи найпоширеніші?
Люди, що розповсюджують наркотики, діють, як справжні рекламні агенти, і переконують своїх потенційних клієнтів у привабливості наркотиків:
· будеш довго танцювати, не відчуваючи втоми;
· відчуєш кайф, "подивишся мультики”;
· це вирішить твої проблеми, зменшить тривожність;
· вживання наркотиків – твоя власна справа;
· у житті все треба спробувати...
Але вони безсоромно обманюють вас, а можливо, і себе! Тому насправді:
· втому ти відчуєш вранці, коли не зможеш підвестися з ліжка, а почуватимешся, як побитий собака;
· так званий "кайф” відчувають не з першого, а часто – навіть не з другого разу, тому що цьому стану новачка мають навчити "досвідчені” друзі.
· уживання наркотика не вирішує проблем, це просто дезертирство від справжнього життя, коли треба на свіжу голову мобілізувати себе та вирішити проблему без дурману;
· це тільки здається, що вживання наркотиків – твоя особиста справа: важко собі уявити, скільки клопоту ти спричиниш родичам і друзям.
У житті є багато можливостей відчути і побачити цікаве і нове, але для тих, хто спробував наркотики, на цьому всі відчуття і закінчуються.
Макуха Андрій розповідає про вплив алкоголю на організм людини. Алкоголізм завдає великої шкоди суспільству: він руйнує сім'ю, шкідливо позначається на вихованні дітей, веде до порушення трудової дисципліни, до травматизму, штовхає людей на аморальні вчинки, породжує злочинність.
Чому ж у нашій країні є люди, які зловживають спиртними напоями?
Слід зазначити, що до пияцтва схильні насамперед ті, у кого духовні запити обмежені. Такі люди не вміють раціонально використати вільний від роботи час. І не дивно, що єдиним джерелом «радості» для них є випивка. Пияцтво — це результат поганого виховання, наслідування поганим звичкам минулого.
Алкоголь має здатність притягувати воду. Внаслідок цього клітини, з якими він вступає в сполуку, зневоднюються й гинуть. Діючи таким чином на білок живого організму, алкоголь викликає його згорання. Із шлунка й кишок алкоголь швидко всмоктується в кров, розноситься по всьому організму. Вже через кілька хвилин після вживання спиртного людина починає відчувати його дію. В організмі алкоголь окислюється, перетворюючись у шкідливі продукти — оцтову й піровиноградну кислоти, альдегіди й кетони.
В організмі людини утилізується в середньому 95 процентів алкоголю. Решта його виводиться в незміненому вигляді із сечею, потом, видихуваним повітрям.
Коли людина вип'є одну-дві чарки спиртного, у неї червоніє обличчя і з'являється відчуття тепла. Тому дехто неправильно вважає, що алкоголь має здатність зігрівати організм. Насправді ж під дією алкоголю розширюються судини шкіри, а температура тіла при цьому знижується на 1 — 2° С.; Одночасно проявляється дія алкоголю на центральну нервову систему: у людини знижується критичне ставлення до навколишнього середовища, з'являється благодушність, притуплюється відчуття небезпеки.
Доведено, що найбільше страждає від алкоголю нервова система людини. За нормальних умов у корі великого мозку відбуваються два протилежні процеси — гальмування і збудження. 
Учені довели, що навіть невелика кількість спиртного порушує злагоджену роботу кори великого мозку. Алкоголь посилює процес збудження і послаблює процес гальмування. Отже, п'яна людина не може контролювати свою поведінку.
Алкоголь отруює клітини мозку, зменшує кількість кисню в них, заважає здійсненню нормального процесу обміну речовин. Діяльність кори великого мозку різко порушується.
Внаслідок тривалого вживання спиртних напоїв знижується здатність самокритично оцінювати свої вчинки. Людина не може збагнути глибину свого падіння, причину сімейних скандалів, невдач на роботі. Навпаки, алкоголік намагається звинуватити інших — дружину, дітей, товаришів, але не себе. Він стає дратливим, брехливим, безжалісним, схильним до сварок, аморальних вчинків. Алкоголік втрачає трудові навички, а потім розумове деградує.
У деяких осіб зловживання алкоголем призводить до психічних розладів. Найчастіше трапляються такі психічні розлади, як біла гарячка, алкогольний галюциноз, алкогольне марення ревнощів, корсаковський психоз.
Алкоголь шкідливо діє і на внутрішні органи. Так, попадаючи в шлунок, спиртні напої сприяють виділенню великої кількості шлункового соку. Але цей сік бідний на пепсин — фермент, що сприяє переварюванню їжі. В цьому соку багато слизу, який перешкоджає нормальному переварюванню їжі. Усе це призводить до запалення слизової оболонки шлунка. Тому в осіб, які зловживають спирт, ними напоями, часто буває гастрит.
Давно відомо, що в осіб, які зловживають спиртним, розвиваються тяжкі захворювання печінки. Адже печінка очищає кров від отруйних речовин, що потрапили до організму, зокрема від алкоголю. Беручи участь у знешкодженні спирту, печінка сама зазнає його шкідливої дії. Алкоголь викликає запальну реакцію в клітинах печінки, вони зневоднюються, зморщуються, ущільнюються і гинуть. Відбувається часткова заміна цих клітин щільними сполучнотканинними рубцями. Таким чином, алкогольний гепатит (запалення печінки) переходить у грізне необоротне захворювання, яке називається цирозом.
Алкоголь шкідливо діє і на підшлункову залозу. Відомо, що сік підшлункової залози багатий на ферменти, які розщеплюють білки, жири й вуглеводи. Тривале вживання алкоголю спричиняється до ураження залозистих клітин підшлункової залози, крововиливів у її паренхіму. Процес розщеплення жирів, білків і вуглеводів порушується. Такі хворі відчувають різкий опоясуючий біль, швидко худнуть.
Не залишається байдужою до отруйної дії спиртного і серцево-судинна система. Якщо невеликі дози алкоголю зумовлюють короткочасне прискорення ритму серцевої діяльності, підвищення артеріального тиску, іноді незначний біль у ділянці серця і т. ін., то систематичне зловживання спиртним призводить до необоротних змін у судинній системі й м'язі серця, до грубих дефектів судинних стінок. М'язові волокна серця під дією алкоголю перероджуються і гинуть. Вони заміщуються сполучною тканиною і жиром. Алкогольних змін зазнають і стінки судин. Такі серйозні зміни в серцево-судинній системі призводять до передчасного розвитку атеросклерозу й гіпертонічної хвороби, перебіг яких часто ускладнюється крововиливом у мозок та інфарктом міокарда.
Спиртні напої шкідливо діють на легені, нирки, ендокринні залози, знижують опірність організму до інфекцій. Відомо, що алкоголізм часто поєднується з туберкульозом легень.
У сім'ях, де хоча б один із подружжя хворий на алкоголізм, діти часто бувають кволими, хворобливими, розумово відсталими, схильними до різних захворювань. Регулярне вживання спиртних напоїв може призвести до безплідності.
Діти алкоголіків частіше хворіють на шизофренію, бувають недоумкуватими, народжуються глухонімими, з тяжкими розладами функції залоз внутрішньої секреції тощо.
Дімітрюк Олена розровідаєпро ВІЛ СНІД
ВІЛ відносять до сімейства ретровірусів або "повільних" вірусів. Ослаблення імунної системи може тривати роками, і людина, заражена ВІЛ, може жити нормальним життям, перш ніж відбудеться погіршення її здоров'я. Виявити ВІЛ в організмі можна за допомогою спеціального аналізу крові приблизно через 3 місяці після зараження. Якщо як мінімум два різних спеціальних тести підтвердять наявність антитіл до ВІЛ у крові (дадуть позитивний результат), то це означає, що людина інфікована ВІЛ.
ВІЛ-інфіковані люди повинні підтримувати постійний контакт зі своїм лікуючим лікарем, щоб той мав можливість спостерігати за їхньою імунною системою. Існує аналіз крові, що називається Т-клітинний тест, або СD4, що показує, як імунна система справляється зі своїми функціями. Якщо кількість клітин СD4 з часом падає, це вказує на послаблення імунної системи. В ідеалі варто проходити цей тест кожні 3-6 місяців і регулярно порівнювати його результати.
ВІЛ передається від однієї людини до іншої такими способами:- При використанні нестерильних голок чи шприців (тих, котрі вже були у вживанні і заражені ВІЛ) для ін'єкцій;
- При переливанні інфікованої крові неінфікованій людині;
- При занятті незахищеним сексом;
- Від інфікованої матері до новонародженої дитини під час виношування плоду, при пологах чи годуючи дитину грудьми (слід зазначити, що зараз існують ефективні препарати, що дозволяють запобігти передачі ВІЛ від матері до дитини. Ці препарати доступні в Україні).
- Через чхання, кашель, при перебуванні в одному приміщенні з інфікованою людиною (вірус дуже нестійкий і гине поза організмом людини);
- Через укуси комах;
- Через домашніх тварин;
- При використанні загального посуду (чашок, вилок, ложок), рушників, постільної білизни, телефону, унітазу, ванни, басейну, і т.д.;
- При обіймах, рукостисканні, поцілунку.
ВІЛ-інфекція на кожного впливає по-різному емоційно та фізично. Деякі почувають фізичний вплив ВІЛ майже відразу ж після інфікування і страждають захворюваням протягом усього життя, що залишилося. Інші відчувають слабкий вплив вірусу протягом багатьох років. Багато ВІЛ-інфікованих людей існують у проміжку "між" цими двома екстремальними випадками, періодично хворіючи і маючи проблеми зі здоров'ям та протягом тривалих періодів часу не випробуючи чи хвороб чи дискомфорту. Різні люди реагують по різному, дізнавшись, що він чи вона інфіковані ВІЛ. Деякі намагаються не думати про Віл-інфекцію і живуть, як і колись. Іншим же важко ігнорувати цю проблему, і вона стає основною частиною їхнього життя. В даний час не існує можливості лікування від СНІДу. При відсутності належного лікування в більшості ВІЛ-інфікованих людей ВІЛ переходить у стадію СНІДу через 5-10 років з моменту зараження. Тому СНІД вважається смертельним захворюванням. Незважаючи на це, багато людей з Віл-інфекцією живуть повноцінним життям протягом багатьох років.
Кононець Максим розповідає про венеричні хвороби
Венери́чні захво́рювання — ті, що передаються статевим шляхом (ЗПСШ) (англ. Sexually Transmitted Diseases (STD's/STD).
Венеричні захворювання — це особлива група інфекційних хвороб, які передаються переважно статевим шляхом; на них хворіють однаковою мірою як чоловіки, так і жінки. На відміну від звичайних інфекційних захворювань венеричні хвороби не залишають після себе імунітету і при повторному зараженні хвороба розвивається знову. При венеричних хворобах видужання не настає само по собі: без медичної допомоги людина не може позбутися такої хвороби і хворіє на неї все життя.
Венеричні хвороби називають іноді «хворобами́ поведінки», бо їх поширенню сприяють моральна розбещеність, випадкові статеві зв'язки та ін. Саме неправильна поведінка певної частини людей — причина існування венеричних хвороб у наш час.
СНІД — вірусне захворювання. Кожне венеричне захворювання спричиняється певним видом мікроорганізму чи вірусом, наприклад:СНІД — вірусне захворювання, сифіліс — бліда спірохета гонорея (трипер) — гонококом, трихомоноз-трихомонада.
: Боротьба з венеричними захворюваннями">ред.]Боротьба з венеричними захворюваннямиВ нашій країні створено необхідні умови для успішної боротьби з венеричними захворюваннями. Проводяться заходи, що запобігають поширенню цих хвороб; хворим подається безкоштовна медична допомога. Усіх хворих обов'язково ставлять на облік у спеціальні медичні заклади — шкірно-венерологічні диспансери, а тих, хто ухиляється, карають у кримінальному порядку.
Працівники шкірно-венерологічних диспансерів лікують хворих і обов'язково знаходять джерело зараження, незалежно від того, здиспансеривертається цей носій хвороби в диспансер чи ні. Обстежують також усіх, хто був у контакті з хворим. З профілактичною метою регулярно обстежують працівників сфери обслуговування, харчових підприємств, дитячих закладів — дитячих садків, ясел, шкіл-інтернатів та ін., оскільки їх захворювання може завдати навколишнім особливо великої шкоди.
Лікують хворих на венеричні захворювання як в умовах диспансеру, так і в стаціонарі. У стаціонар направляють хворих в заразному періоді сифілісу, а також хворих з будь-яким захворюванням, якщо вони лікуються нерегулярно, порушують строки відвідування лікаря для контролю за лікуванням, що проводиться в диспансері.
Фактори, що ускладнюють боротьбу з венеричними захворюваннями
.jpg)
Цілком помилковими є твердження, що поширенню венеричних хвороб сприяє тільки розбещена поведінка, хоча відсоток людей з розбещеною поведінкою не є великим. На епідемічне поширення венеричних хвороб впливають -
- соціальні катаклізми
- війни
- значний занепад суспільної моралі чи період зміни моделі суспільної моралі.
Першою значною епідемією венеричних захврювань в Західній Європі (в тому числі й сифілісом) завинили бандиткуваті моряки Христофора Колумба, що повернулися з Америки, де не дотримувались навіть вимог християнської моралі, декларованих тодішнім суспільством і церквою. Тогочасна відсутність надійних ліків сприяла появі хоспісів для невилікрвних хворих,карантинів для моряків(вперше запроваджених у Венеції), підвищенню моралі в середовищі християнських держав. Епідемію тоді це не зупинило, але її вдалося приборкати в 16 столітті і контролювати.
Сучасна державна система боротьби з венеричними захворюваннями працює ефективно, медичні працівники мають сучасні методи і засоби діагностики й лікування венеричних захворювань. Проте хворі часом намагаються ввести в оману медичних працівників. Вони приховують захворювання, перекручують відомості про джерело та обставини захворювання, багато чого замовчують. Це ускладнює боротьбу з венеричними хворобами.
Поведінка людей, які знають про своє захворювання, але приховують його і заражають інших людей, розцінюється як суспільно небезпечна. Статті Кримінального Кодексу України передбачають кримінальну відповідальність за таку поведінку. Зареєстровано багато випадків, коли жертви поведінки людини, хворої на венеричне захворювання, влаштовували над нею самосуд.
Щодо венеричних захворювань існує чимало варіантів, які сприяють їх поширенню. Наприклад, деякі люди вважають, що заразитись венеричними хворобами можна тільки після певного віку. Але зараження може статись у будь-якому віці. Заразитись можна від людини іншої статі й нестатевим шляхом — якщо не дотримуватись сучасних гігієнічних вимог і користуватися чужою губною помадою, посудом хворого, докурювати чужу сигарету, а також на громадських пляжах. Сприйнятливість до зараження венеричними захворюванням підвищується у стані сп'яніння алкоголем чи наркотиками.
Руднік Ольга,Харченко Марія розповідають про тютюнопаління
Тютюнопаління - одне з найбільш поширених видів побутової токсикоманії, сама найпоширеніша у всьому світі шкідлива звичка. Залежність від тютюну внесено в Міжнародну класифікацію хвороб. Нікотин є своєрідним стимулятором нервової системи, що має патологічний вплив на організм особливо у розвитку ракових хвороб. Здійснюється паління - вдиханням різних тліючих рослинних продуктів. Тютюновий дим містить канцерогенні речовини. Він містить нікотин, чадний газ, аміак, синильну кислоту, ціанистий водень, ацетон і значну кількість речовин, які спричиняють утворення злоякісних пухлин. Палінням спричинені 30% усіх смертей від онкологічних захворювань. Воно зумовлює розвиток раку органв дихання, включаючи порожнину рота і верхніх дихальних шляхів, стравоходу, підшлункової залози. Доза нікотину 60мг-сметрельна, в одній сигареті в середньому 0,5 мг.
За даними ВООЗ в світі понад 1,1 млрд людей, що мають цю шкідливу звичку. Розвинені країни 76% тютюну експортують. При цьому вирощують дуже дешевий та неякісний тютюн. Сигарети із цього тютюну завозять в Україну та інші слаборозвинуті країни.
Проблема тютюнопаління вкрай актуальна для України. Україна входить до групи із 11 країн Європи з найбільшим рівнем поширеності цієї шкідливої, для здоров я, звички. У нашій країні в 2003 році нараховувалося більше 9,9 млн курців - третина всього працездатного населення України. За даними 2000 року в м. Києві палять 650 тисяч чоловіків і 150 тисяч жінок. За даними експертів щорічно ці цифри зростають у середньому на 7-8 %. Найбільший відсоток осіб, що палять, припадає на вікові групи 20-29 років (60% чоловіків і 19% жінок) та 30-39 років (57% і 22% відповідно). Жителі нашої країни випалюють на рік приблизно 234 млрд сигарет. Кількість випалених сигарет на рік 1 пересічного курця складала у 2001 році більше 4300 сигарет, у 2002 4400 сигарет, у 2003 році-4500 сигарет.
За даними Міністерства охорони здоров'я України в сучасних умовах в жіночій популяції нашої країни, кожна п ята жінка-активний курець. Особлива занепокоєнність тим, що ця шкідлива звичка припадає на вік до 35 років. За статистикою, щорічно від захворювань, спричинених тютюнокурінням у світі помирає понад 4 млн людей, в країнах СНД 500 тисяч, в Україні 110 тисяч, а в м. Києві 5,5 тисяч осіб які насолоджувалися тютюновим димом.
Отримані дані досліджень про те, що діти в 11-13 років найбільш схильні до куріння. Це є найбільш ризиковий період. Для них куріння - це форма самовизначення і самоствердження (претензія на дорослість). Тому у віці 15-17 років куріння виступає як вже сформована звичка Переважна кількість школярів, які мають звичку курити курять перед початком навчальних занять, під час перерв. За даними соціологічних досліджень в Україні палить кожний третій підліток 12-14 років. Активно палити як хлопці так і дівчата починають до 14 років, а перші спроби кожен десятий підліток відмічає ще у віці до 10 років. Саме у цей період формується репродуктивне здоров я, тому тютюнопаління приносить непоправну шкоду. Шкідливий вплив нікотину на статеву систему проявляється у вигляді різних порушень менструального циклу, в тому числі і маточних кровотеч.
Тютюн - найголовніший і найглобальніший вбивця. Тобто кожних 8 секунд на земній кулі помирає людина з цієї причини. Якщо відношення до тютюнопаління не зміниться, то за прогнозами експертів у 2030 році з цієї причини буде помирати понад 10млн. чоловік.
Тютюнопаління дуже негативно впливає на організм:
1.Найбільше страждає від тютюнопаління репродуктивна функція людини. Згідно досліджень англійських вчених 120 тисяч англійців у віці від 30 до 40 років стали імпотентами саме через тютюновий дим. У сім ях де вживали тютюн під час вагітності - природжені каліцтва у дітей трапляються вдвічі частіше, народжуються неповноцінні та мертвонароджені діти та викидні. Особливо до 70% природжених вад та дефектів лиця. Мають місце дослідження вчених у дослідженні віддалених наслідків щодо здоров я та розвитку дітей. Матері які палили під час вагітності мають дітей з відхиленою від норми поведінкою, ці діти гірше вчаться в школі і частіше розпочинають вживання наркотичних препаратів. Куріння під час вагітності збільшує ризик викиднів, знижує масу тіла новонароджених, збільшує частоту внутрішньоутробних випадків смерті плоду, є причиною гальмування фізичного і розумового розвитку новонародженої дитини. Воно також зменшує здатність до дітонародження у жінок і порушує спермоутворення у чоловіків.
2.Вживання тютюну відбувається через органи дихання. Тому перш за все страждає легенева система: повітряні шляхи і легенева тканина. Легені у 80% курців чорного кольору. Якщо починати курити у віці 12-13 років, то у 67% у тридцятирічному віці можна мати таке захворювання як емфізема легенів. Тютюнопаління є причиною 90% усіх випадків захворювань на рак легенів.
3.Деякі інгредієнти тютюнового диму розчиняються в слині і з нею потрапляють у шлунок, цим самим викликаючи виразку шлунка (у 10 разів частіше) ніж у тих осіб, що не вживають тютюну.
4.Особливо негативно систематичне отруєння впливає на серцево-судинну систему. У всіх хто палить частота скорочень частіша у 2-2,5 рази, таким чином скорочується час відпочинку для серця і воно скоріш зношується. У12-13 разів частіше трапляються захворювання серця: серцева недостатність, інфаркт міокарду, стенокардія, звуження судин. До 40% усіх смертних випадків від ішемічної хвороби серця, інфаркту та інсульту пов язані з палінням сигарет.
5. Паління призводить до руйнування головного структурного елементу шкіри - колагену. Втрачає свою еластичність шкіра та слизові оболонки. З являються зморшки лице набуває вигляду вижатого лимону, голос стає низьким та хриплим.
6. Вплив на нервову систему. Вченими доведено спільні риси між наркотичною та нікотиновою залежністю. Коли припиняється введення нікотину у організм то розвивається абстинентний синдром відміни, який характеризується як роздратованість, стан збудження, порушуєтья концентрація уваги та зниження працездатності, тривога почуття голоду, збільшення маси тіла, порушення сну.
Негативно впливає пасивне тютюнопаління на здоров я оточуючих. В приміщенні з курцем протягом лише 1 години людина, яка не палить, кожного разу спалює по половині сигарети. Тютюновий дим у таких випадках спричиняє головний біль, нездужання, зниження працездатності, швидку втому, загострення верхніх дихальних шляхів. Особливо небезпечне пасивне паління для дітей.
Тютюнопаління значно впливає на якість життя: діти, які починають курити з 8-10 річного віку, не доживуть до межі середньої тривалості життя в середньому на 6-8 років; 35-річна жінка, що палить, проживе на 5 років за ту, яка не має такої звички; 35-річний курець проживе на 7 років менше, ніж чоловік, який не палить.
Німецький професор Танненберг підрахував, що у наш час смертельний випадок на мільйон чоловік виникає у результаті: авіакатастрофи - один раз на 50 років, від вживання алкоголю - раз на 4-5 днів, від автокатастрофи -раз на 2-3 дні, від паління- кожні 2-3 години.
Із кожних 100 курців 53 намагається кинути палити, але лише 13 це вдається. Викурюючи пачку сигарет на день рівноцінно щорічному випиванню кавової чашки нікотину.
Нікотинова залежність має три стадії:
-перша стадія епізодичне паління не більше 5 сигарет на день, що викликає незначні зміни у діяльності нервової системи;
- друга стадія - постійне паління від 5 до 15 сигарет на день, при цьому виникає незначна фізична залежність та при припиненні паління розвивається стан, важкий як фізично так і психічно, його знімає паління чергової сигарети;
- третя стадія-постійне викурювання від однієї до півтори пачки на день, виробляється звичка палити натщесерце, відразу після їжі або серед ночі, звикання дуже сильне. Припинення паління викликає тяжкий стан, виражені зміни у нервовій системі і внутрішніх органах. Токсичне руйнування організму.